Шешори подільські (2008)

  Івано-Франківськ  - Вінниця.

  Нічне прибуття на вокзал, очікування перших півнів та сни про пошуки чаю – то все наш початок свята етномузики Шешори подільські. Прогулянка ранковою Вінницею (до перших маршруток та колег з Києва) не справила  приємного враження близько вокзальними площами. Але потому ситуація виправилась: вже ближче до центру, до узбережжя Пд. Бугу місто починає подобатись кумедними трамвайчиками,бруківкою доріг, вигинами вулиць.

   Шешори.

  Зов забутих предків лунає стоголосо, хоча іноді й фальшивить. По їх тінях молодь (і не лише) повертається до першоджерел  своїх традицій. Саме жага до повернення до матінки природи, сублімуючись у християнсько-язичницьких формах світосприйняття спонукає жителів України (і близького зарубіжжя) гуртуватись під блакитним небом найвіддаленіших куточків неньки батьківщини в період  етно- культурно -музичних фестивалів. До того ж, справа в вочевидь вигідна і для її організаторів.

   Цьогорічний етно-фестиваль Шешори відбувся з межами однойменної і назвотворючої території в Карпатах,а вже вдруге в с.Воробївка вінницької області.

  Перипетії з приводу батьківщини фестивалю вже не були такими гострими, а особливо були раді з того жителі самої Воробївки, як можливості здати хатинку гостям, продати побільше пива й квасу хоча б за кілька  днів у рік.

  Допхавшись з Вінниці за 20грн. з носа за годну чи близько того, ми поринули в настрій літнього свята.  Час дороги можна було дещо скоротити, піймавши таксі від 200 з машини,   але ми вирішили не нехтувати  можливістю надолужити нічний сон.

   Реєстрація за 2-3 дні 50 грн. без диску з музикою попередніх Шешор, (з диском 75),  пиво від 4 грн.,пошуки місця для намету, огляд околиць та порівняння цін на національно - символічні   чи то символічно національні товари.

  Вишиванки від 150 грн. (б/в) та 350-500 нові, посуд, рушники, серветочки, найнеймовірніші витвори умільців  і купка китайського дріб’язку.

  Три дні – оптимальний термін для фесту, щоб продуктивно його наповнити, зібрати якомога більше бажаючих, не загубившись у святково розслабленому стані.

   Питання чим себе зайняти не виникало ні разу, кожну хвилину, відбувалась маса цікавих майстер класів, шоу, дійств, виступів. Радше навпаки – виникала потреба бути одночасно в кількох місцях: традиційні єврейські танці, індійські танці, лялька-мотанка, розпис по склу, печворк та квілтінг (печворк — техніка шиття з клаптиків),  витинанки, гончарство, народне кіно, казки Сашка-лірника…

  З приходом вечірніх сутінок і до півночі на головній сцені йшли музичні дійства. Цього року на фестиваль були запрошені грузинське багатоголосся в особі гурту Анчісхаті, гурти Folk Now,Village Quartet, запальні барабанщики Nourou, земляки Пропала грамота та Перкалаба PoliКарп,Maraca, Харків-Клезмер-Бенд, Trans-Global Underground, Triller, Бурдон,Банда Аркан, Гудаки, Бай, Стріла, Дербеневка, Cпівочі гурти з Вінничини, а також почесна ДахаБраха, під музику якої вже за пів ночі ставив свої дійства театр ДАХ.

  Тож, підсумовуючи тему сублімацій та дружби різноманітних  етнокультур, невід’ємною характеристикою свята було гармонійне поєднання різних народів з домінуванням української культури  у своїх її проявах та різнобарв’ї.